Намагатись зберегти традиційне в житті попри все, це теж своєрідна боротьба, та елемент самотерапії.
Це не так легко як здається, егеж?
Знаходити щось приємне, в повсякденному житті, складніше ніж можна було собі уявити.
Ми всі час від часу, хоча б не на довго, впадаємо в розпач. Бо війна нагадує про себе кожної миті, в будь якому куточку країни, і навіть якщо закритись від соцмереж, новин та сповіщень, то сирена точно поверне тебе в реальність.
Але минулий рік показав, що українці мають надзвичайну внутрішню силу та здатність тримати удари, триматись разом і раз за разом перемагати, відновлюватись, кожен день йти на роботу, робити буденні справи, жартувати та посміхатись крізь біль, що розриває з середини.
Мають силу зберігати оптимізм та знаходити можливості - на донат, на допомогу близьким, на утримання себе на поверхні «нормальності», та ще на багато інших речей, що здаються неможливими.
Бо кожен з нас чіпляється за свої маленькі звички, такі собі маркери стабільності, — кава з ранку на балконі, піша прогулянка по вечорах (коли дозволяють обставини), медитативний щомісячний похід до перукаря.
Звісно ж багато чого додалось до цих маркерів, а деякі з них стали загальнонаціональними, — перекличка під час масованих обстрілів, ранкове читання зведень Генштабу, зарядженість гаджетів, та головний з маркерів — котики ЗСУ і ТрО в місті.
Це те що, дає нам можливість тримати в собі те нормальне щасливе життя, до якого ми обов’язково повернемось після нашої перемоги.
Різдво та Новий рік це теж не аби який маркер.
Він заряджений вірою в майбутнє та дива.
Віри у нас достатньо, а дива ми за цей рік навчились створювати самі.
Ці дні чудова нагода, щоб створити для себе маленьке Свято та підтримати віру в дива, у тих хто поруч, додавши ще одну краплинку приємності та теплих почуттів в наше складне сьогодення.
То ж, Свято наближається!
І ми вітаємо вас з прийдешніми святами, бажаємо мати в собі віру, зберегти силу та бажання творити дива та всім нам скорішої перемоги.
Обіймаємо міцно-міцно! Переможемо! 💙💛
Це не так легко як здається, егеж?
Знаходити щось приємне, в повсякденному житті, складніше ніж можна було собі уявити.
Ми всі час від часу, хоча б не на довго, впадаємо в розпач. Бо війна нагадує про себе кожної миті, в будь якому куточку країни, і навіть якщо закритись від соцмереж, новин та сповіщень, то сирена точно поверне тебе в реальність.
Але минулий рік показав, що українці мають надзвичайну внутрішню силу та здатність тримати удари, триматись разом і раз за разом перемагати, відновлюватись, кожен день йти на роботу, робити буденні справи, жартувати та посміхатись крізь біль, що розриває з середини.
Мають силу зберігати оптимізм та знаходити можливості - на донат, на допомогу близьким, на утримання себе на поверхні «нормальності», та ще на багато інших речей, що здаються неможливими.
Бо кожен з нас чіпляється за свої маленькі звички, такі собі маркери стабільності, — кава з ранку на балконі, піша прогулянка по вечорах (коли дозволяють обставини), медитативний щомісячний похід до перукаря.
Звісно ж багато чого додалось до цих маркерів, а деякі з них стали загальнонаціональними, — перекличка під час масованих обстрілів, ранкове читання зведень Генштабу, зарядженість гаджетів, та головний з маркерів — котики ЗСУ і ТрО в місті.
Це те що, дає нам можливість тримати в собі те нормальне щасливе життя, до якого ми обов’язково повернемось після нашої перемоги.
Різдво та Новий рік це теж не аби який маркер.
Він заряджений вірою в майбутнє та дива.
Віри у нас достатньо, а дива ми за цей рік навчились створювати самі.
Ці дні чудова нагода, щоб створити для себе маленьке Свято та підтримати віру в дива, у тих хто поруч, додавши ще одну краплинку приємності та теплих почуттів в наше складне сьогодення.
То ж, Свято наближається!
І ми вітаємо вас з прийдешніми святами, бажаємо мати в собі віру, зберегти силу та бажання творити дива та всім нам скорішої перемоги.
Обіймаємо міцно-міцно! Переможемо! 💙💛
